Адміністрація, педагогічний колектив та батьківська спільнота Солотвинської дитячої музичної школи виступають з ініціативою перейменування закладу на честь ініціаторки створення ДМШ Надії Миронів.
Ця ініціатива має на меті:
Вшанування пам’яті: висловлення глибокої поваги людині, неймовірній жінці, чиє життя було прикладом мудрості, відданості справі та жертовності,
яка зробила вагомий внесок у розвиток музичного мистецтва нашого краю;
Національно-патріотичне виховання: приклад цієї особи слугуватиме орієнтиром для підростаючого покоління, виховуватиме у вихованців гордість за свою школу та рідний край.
Формування бренду школи: присвоєння імені видатного діяча підвищить авторитет закладу та закладе нові традиції.
Присвоєння імені було обговорено та підтримано на засіданні педагогічної ради та загальних зборах трудового колективу й батьківського комітету.
Біографічна довідка:
Надія Миронівна Романів (нар. 5 квітня 1953 в с. Міжгір’я, Богородчанський район, Станіславська (нині Івано-Франківська) область) — померла 01 січня 2005 року. Українська педагогиня, викладачка музики, поетеса. Її життя та творчість тісно пов’язані з освітою, музикою та літературою Прикарпаття.
Навчалася у Міжгірській школі. Закінчила Богородчанську музичну школу, Дрогобицьке музичне училище. Вищу освіту здобула у Рівненському інституті, навчаючись на хоровому відділі.
Сфері культури та освіти Надія Миронівна віддала майже 30 років свого професійного життя. Розпочала свій викладацький шлях у дитячій музичній школі в смт. Богородчани. Протягом 28 років працювала викладачем у Солотвинській дитячій музичній школі (смт. Солотвин, Богородчанський район), де виховувала любов до музики в юних поколінь. Спочатку Солотвинська ДМШ була філіалом Богородчанської ДМШ. Надія Романів розпочала клопотання про відокремлення Солотвинської філії, була її директором протягом останніх своїх 7 років життя.
У 1976 році Надія Миронівна створила вокальне тріо, яке стало зерном великої творчої справи. З роками це маленьке тріо, завдяки її невтомній праці, зросло та зміцніло, перетворившись у знаний народний жіночий вокальний ансамбль, що отримав назву «Міжгірянка». Це мистецьке дітище Надії Миронівни і сьогодні продовжує славити наше селище, зберігаючи ту високу планку майстерності та душевного виконання, яку вона заклала пів століття тому.
Окрім музичної педагогіки, Надія Миронівна завжди захоплювалася поезією. Її поетичний доробок складають дві збірки:
- «Іду щохвилини на сповідь»
- «Із глибини душі моєї»
Спадкоємність — це те, на чому тримається культура. Надія Миронівна Романів залишила по собі не просто школу, а міцний фундамент, на якому сьогодні продовжує розвиватися мистецька освіта нашої Солотвинської громади.